17 окт 2009, 22:22
Коли 6 січня завершується 40-денний піст, готуються до Різдва. Під обрус на стіл або й під стіл раніше стелили сіно чи солому на знак того, що Ісус народився у яслах на сіні.
Страви на Святвечір, хоч і пісні, символізують все, вирощене у полі, в садах, у господарстві. На столі має бути 12 страв (на честь дванадцяти Христових апостолів). Найголовніші з них - кутя (пшенична, іноді ячмінна каша з медом, маком і горіхами), узвар із фруктів, вареники з картоплею і капустою, голубці, борщ (іноді з вушками - варениками з грибами), медівники, маківники, тощо. Коли
сходить перша зоря на небі, починається Різдво - величне родинне свято.
Господар запалює у хаті свічки. Перехрестившись і помолившись, родина сідає до столу. А після вечері діти несуть дідусеві, бабуні та хрещеним батькам "вечерю". В Різдвяний вечір - 7 січня - молодь, переважно парубки, іде колядувати:
За традицією колядники об'єднуються у ватаги, які розігрують театральні дійства (вертепи) за біблійними сюжетами за участю переодягнених персонажів -царів, ангела, пастушків і навіть Смерті та Ірода. З вефлеємською "звіздою", з вертепом (ляльковим) колядники віншують господарям здоров'я та добробуту. Для українських колядок характерні особисті побажання кожному з членів родини.
«Славим Тебе царю, небесний владарю!
Даруй літа щасливії цього дому господарю!
Славим Тебе царю, славим Тебе нині! І
Даруй літа щасливії цього дому господині!»
