Автор видання Gadget Review Алекс Баррієнтос пояснив, як мінімізувати шкоду від переходу на літній час та уникнути порушень сну у перші дні після зміни годинника, пише Traveller.
Чому зміна часу впливає на організм
Щороку у березні мільйони людей втрачають годину сну через переведення стрілок. Понад третина дорослих не отримує рекомендованих 7–9 годин відпочинку навіть без змін у графіку.
Фахівці зазначають, що різка зміна режиму може бути пов’язана з підвищенням ризику серцево-судинних подій та аварій у перші дні після переходу.
Хронічне недосипання асоціюють із:
- зниженням імунітету;
- погіршенням концентрації;
- перепадами настрою;
- підвищеним навантаженням на серце.
Як підготувати організм заздалегідь
Експерти радять починати адаптацію за кілька днів до зміни часу:
- зміщувати час сну і пробудження на 15–20 хвилин раніше щодня;
- не подовжувати сон у вихідні більш ніж на 30 хвилин;
- відмовитися від кофеїну після обіду;
- мінімізувати вживання алкоголю ввечері.
Кофеїн може впливати на організм до 5–6 годин, тому навіть денна кава здатна ускладнити засинання.
Температура і середовище у спальні
Оптимальна температура для сну становить 18–20 °C. Для переходу у фазу глибокого сну організму потрібно знизити внутрішню температуру приблизно на 0,5–1 °C.
Рекомендується також:
- забезпечити повну темряву у кімнаті;
- зменшити рівень шуму;
- припинити використання гаджетів за 30–60 хвилин до сну;
- дотримуватися стабільного вечірнього ритуалу.
Дослідження свідчать, що порушення біологічного ритму після переходу може тривати не кілька днів, а значно довше.
Коли варто звернутися до лікаря
Якщо людина систематично прокидається виснаженою, проблема може полягати у безсонні або апное сну. Перехід на літній час часто лише загострює вже наявні порушення.
Нагадаємо, раніше ми писали про способи підвищення витривалості організму та покращення фізичної форми.