Дослідники зʼясували, як довгі поїздки на роботу та тісне житло позбавляють сну

За даними Osaka Metropolitan University, тривалі поїздки на роботу та невеликі помешкання в Токіо суттєво підвищують ризик безсоння і денної сонливості, повідомляє Traveller. Дослідження виявило, що чим менше житлової площі має людина і чим більше часу проводить у дорозі, тим гірше відновлюється її організм під час сну. Вчені назвали це «урбаністичним компромісом» між зручністю міського життя та якістю відпочинку.

Згідно з даними фахівців, близько третини життя людина проводить уві сні, однак до 40% дорослих хоча б раз стикаються з безсонням. Японія при цьому має найнижчий показник серед країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — її громадяни сплять у середньому на годину менше, ніж жителі інших держав-членів. Це може бути наслідком не лише швидкого темпу життя, а й особливостей міського середовища, де кожен квадратний метр та хвилина шляху мають ціну.

Як досліджували вплив міського життя на сон

Команда професора Дайсуке Мацуcіти з аспірантури гуманітарної екології університету проаналізувала зв’язок між часом у дорозі, площею житла та рівнем втоми мешканців Токійського мегаполіса. Для цього вчені використали стратифіковану вибірку онлайн-опитування, визначаючи шлях до роботи за поштовими кодами домівок і місць праці через навігаційні сервіси. Якість сну оцінювали за шкалами Athens Insomnia Scale та Epworth Sleepiness Scale, що застосовуються у міжнародній практиці медицини сну.

Після статистичної обробки даних виявилося, що тривалі поїздки суттєво корелюють із підвищенням рівня безсоння, а обмежена житлова площа — із відчуттям денного виснаження. Навіть після врахування соціально-демографічних чинників результати лишилися сталими: за умови, якщо квартира відповідає стандарту міського житла (приблизно 95 м² на сім’ю з чотирьох осіб), безсоння виникає при часі в дорозі понад 52 хвилини.

Міський компроміс між комфортом і здоров’ям

Результати дослідження підтверджують існування своєрідного компромісу між місцем проживання та якістю життя у великих містах. З одного боку, життя ближче до центру забезпечує доступ до роботи, закладів і транспорту, з іншого — супроводжується меншими житловими площами, шумом і нестачею простору для відпочинку. Такі фактори створюють додаткове навантаження на нервову систему та порушують біоритми.

Фахівці наголошують, що політика міського планування має враховувати баланс між доступністю житла і його якістю. Зокрема, збільшення зелених зон, зменшення шумового забруднення та розвиток швидкісного транспорту можуть суттєво покращити якість сну населення мегаполісів. Вчені вважають, що врахування цих аспектів допоможе знизити економічні втрати, спричинені втомою і зниженням продуктивності праці через нестачу відпочинку.

Наукове значення та подальші кроки

Робота японських дослідників стала однією з перших, що комплексно пов’язує урбаністичні параметри з показниками здорового сну. Вона відкриває нові напрями для подальших досліджень — від архітектурного планування до транспортної логістики. Результати опубліковано у журналі Journal of Transport & Health, де підкреслено, що грамотне поєднання міського комфорту й гігієни життя є ключем до сталого розвитку сучасних мегаполісів.

Висновки також підкреслюють необхідність формування «міст, що не крадуть сон» — зручних, але без перевантаження шумом, стресом і довгими переїздами. Для цього науковці пропонують урбаністам враховувати людський фактор у кожному аспекті міського дизайну: від планування транспортних вузлів до формування житлових кварталів, де мешканці можуть не лише працювати, а й відновлювати сили.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, скільки повторень потрібно для росту м’язів.