Експоненційне зростання застосування штучного інтелекту веде до суттєвого збільшення енергоспоживання та водних ресурсів, що вже викликає занепокоєння серед науковців та екологів. За даними The Conversation, до 2030 року дата-центри для AI можуть споживати стільки ж електроенергії, скільки вся Японія, а на частку штучного інтелекту припадатиме до 3,5% світового споживання електроенергії. Водночас масова експансія цифрових технологій ускладнює виконання глобальних кліматичних зобов’язань, пише Traveller.
Проблема полягає у тому, що індустрія AI нарощує обсяги виробництва незалежно від джерел енергії — від приватних ядерних мікрореакторів до поновлюваних джерел, що може ускладнити декарбонізацію. Відсутність жорстких вимог до прозорості екологічного впливу та швидке збільшення кількості дата-центрів посилюють екологічні ризики. Експерти наголошують: без державного регулювання AI може стати технологією, що прискорює екологічну кризу.
Розкриття екологічного впливу та прозорість компаній
Обов’язкове оприлюднення даних про споживання електроенергії, води та обсяги викидів — перший крок для контролю над впливом AI на довкілля. Такий підхід дозволяє встановлювати стандарти й вимірювати прогрес, стимулюючи прозорість та підзвітність, особливо у великих технологічних компаніях. Деякі країни вже вимагають корпоративної звітності щодо сталого розвитку, але у глобальному масштабі цей процес нерівномірний.
Інший варіант — впровадження маркування екологічного сліду для AI-сервісів, що дасть користувачам змогу оцінювати вплив власних цифрових дій. Додатково можливе тимчасове обмеження функціоналу залежно від доступності відновлюваної енергії, як це реалізовано у деяких енергоефективних системах.
Цінова політика та квоти на використання AI
Запровадження ціноутворення, яке враховує вплив на довкілля, може стати ефективним способом для обмеження надмірного споживання ресурсів AI. Існуючі механізми ціноутворення на викиди вуглецю демонструють найкращі результати, коли поширюються на всі сектори економіки, а не лише на окремі галузі. Водночас для цього необхідно, аби цифрові компанії відкрито враховували свій вплив на екологію.
Важливим інструментом є введення так званих “лімітів обчислень” або квот, особливо для комерційних і розважальних AI-сервісів. Це може допомогти компаніям регулювати використання AI на рівні співробітників або навіть цілих відомств, як це робиться для ділових поїздок чи друкування документів.
Водні ресурси та нові стандарти у вододефіцитних регіонах
Особливу увагу необхідно приділяти розміщенню AI-інфраструктури у регіонах із обмеженими водними ресурсами. Для запобігання вичерпанню водоносних горизонтів варто впроваджувати жорсткі регулювання для дата-центрів, що використовують велику кількість води для охолодження обладнання.
Вирішення проблеми екологічного впливу AI неможливе лише через підвищення обізнаності користувачів або ринкові механізми — необхідні жорсткі, обов’язкові правила для компаній. Лише так можна забезпечити розвиток штучного інтелекту, не ставлячи під загрозу глобальні екологічні цілі.
Нагадаємо, раніше ми писали про унікальні дати удачі до кінця 2025 року для кожного знаку Зодіаку.