Як повідомляє RTV SLO, спікер парламенту Словенії Зоран Стеванович допустив можливість проведення референдуму щодо виходу країни з НАТО. Ініціатива подається як частина курсу на посилення суверенітету держави.
Політик, якого часто пов’язують із євроскептичними поглядами, наголошує на необхідності перегляду зовнішньої політики. Водночас експерти підкреслюють, що реалізація подібного сценарію є складною та малоймовірною без широкої підтримки всередині країни, пише Traveller.
Яку позицію озвучив Стеванович
Зоран Стеванович заявив, що його політична сила підтримує ідею референдуму про вихід із НАТО. Він пояснює це прагненням до «суверенної політики», де ключові рішення мають ухвалюватися всередині країни, без впливу зовнішніх союзів.
Перед цим він окреслив своє бачення ролі Словенії у міжнародній політиці:
«Любляна має знову стати головним центром прийняття рішень для Словенії, це не має бути Брюссель».
Політик також виступає за співпрацю з різними державами, включно з великими геополітичними гравцями, але без участі у конфліктах між Заходом і Росією. Сам він заперечує звинувачення у проросійських симпатіях, називаючи свою позицію «прословенською».
Додатково Стеванович заявляв про намір відвідати Москву та підтримує ідею виходу країни з міжнародних структур, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Чи реальний вихід Словенії з Альянсу
Попри резонансні заяви, процедура виходу з НАТО є складною і багаторівневою. Вона потребує не лише референдуму, а й підтримки парламенту, уряду та значної частини суспільства.
Словенська політична система базується на коаліціях, що суттєво ускладнює просування радикальних рішень. Навіть за наявності політичної ініціативи окрема партія не може самостійно змінити стратегічний курс держави.
Крім того, членство в Альянсі є частиною ширшої системи безпеки та економічної інтеграції із Заходом. Різка відмова від цих зв’язків може мати серйозні наслідки для оборони та економіки країни.
Європа шукає альтернативи безпеці
На тлі дискусій навколо НАТО в Європі активізувалися розмови про створення альтернативної системи безпеки. За даними The New York Times, частина європейських політиків сумнівається в ефективності принципу колективної оборони.
Європейські країни поступово збільшують оборонні витрати, зокрема через війну в Україні та політичний тиск щодо підвищення фінансування безпеки.
Аналітики вважають, що створення окремого оборонного союзу в Європі можливе, але потребуватиме значних ресурсів. Йдеться про сотні мільярдів доларів у короткостроковій перспективі та близько трильйона доларів у довгостроковій.
Паралельно Франція та Велика Британія посилюють власні ядерні можливості, що може свідчити про поступове зниження залежності від американської оборонної підтримки.
Нагадаємо, раніше ми писали про затримку запуску штучного інтелекту Claude Mythos через ризики безпеки та оцінки експертів.